Хоча і тривожний час наступив для мандрівок, проте саме в Карпатах відчуваєш спокій та затишок. Отож наша команда знову разом щоб глянути наскільки Карпати є цікавими та зручними зимою. Наш маршрут традиційно пролягав через Яремче до Ворохти – такий собі лакмусовий маршрут, який може багато про що розповісти.
Друзі скажу я вам що в Карпатах вас з нетерпінням очікують. Люблю цю пору міжсезоння оскільки вам як туристам скрізь і усі раді. Навіть ті хто в літку в високий сезон переходить в позицію індика і заявляє що «ви нам не цікаві, адже у нас людей і так повно». Та знову ж приходить міжсезоння, а ще таке глибоке підкреслене війною, тож вам будуть раді скрізь. Хоча знову ж бажаючих нажитися на сумнівних послугах також вистачає.
Особливості дороги в міжсезоння
Та все ж ми поїхали за позитивними враженнями і отримали їх сповна, адже в Карпатах саме випав сніг. Що цікаво дорога до Надвірної була в чудовому стані, хоча з неба сипало і сипало. Проте після надвірної уже йшла імітація очищення дороги, очевидно не встигали. При повороті в Татарові на Ворохту дорога проїзна, але непосипана. Уже назад через день гарна дорога починалася з Татарова. Це так на замітку, як працюють комунальні служби у цих краях. Тобто насамперед розчищають Прикарпаття, далі пішли по трасі Н-09 і аж в останню чергу на Ворохту і Верховину. Тому майте на увазі якщо вас занесе снігом у Ворохті – можливо доведеться очікувати допомоги навіть добу.
Нам поталанило – мело усю дорогу до Ворохти і на наступний день. Така погода дала можливість зробити просто неймовірні кадри. Коли вийшли з авто у Ворохті потрапили в кучугуру обабіч дороги висотою вище колін. На наступний ранок щоб виїхати з стоянки довелось відкопувати авто. Але повірте воно того варте.
Про негативи та позитиви снігового міжсезоння 2023
Ну напевне розпочну з неприємних моментів, які викликані все таки об’єктивними обставинами. По-перше видимість в таку снігову завірюху не завжди добра. Тож якщо ви їдете з метою насолодитися Карпатськими краєвидами і особливо по фотографуватися на фоні гір – не вийде. Тут згадуємо про безпеку щодо експлуатації камер та смартфонів. Взагалі на що здатні смартфони в екстремальних умовах розповіли наші фото партнери з проекту «Яре фото» і зокрема цікавою була бесіда з нашими науковцями які наразі перебувають в Антарктиді на станції Вернадського. Так от Карпати нам підсунули не менш складні умови ну але це без сумніву досвід.
Наступний момент який викликав море незадоволення породжений саме війною. Отож відзняти славнозвісні залізничні віадуки у Ворохті просто не вдасться оскільки вони у ці дні під посиленою озброєною охороною і належать до стратегічних об’єктів. Ні звісно бачили як малі дівчатка намагалися зробити нишком селфі, проте як чемні громадяни не ризикнули випробовувати долю. Ну і тут варто звернути увагу що часто густо до таких об’єктів які не можна фотографувати потрапляють пам’ятки історії та природи. Звісно шкода, але перетерпимо, адже перемога є понад усе.
Третій момент, який у міжсезоння може вам внести певні обмеження – це лавинонебезпечність в горах і нерекомендація сходження на ті чи інші вершини. Буквально у Ворохті дізнаємося з новин що рятувальники віднайшли уже другого заблукалого через негоду туриста.
А тепер про позитиви зимових відвідин Карпат. Признаюся для мене найбільшим позитивом був настрій, адже таких снігопадів у нас давно не було. Зимова Ворохта – це продовження Різдва з відчуттями що три приїхав на Різдво до бабусі. Знаєте бракувало лишень того щоб хтось з місцевих запросив у гості просто посидіти коло п‘єца чи грубки, яка як у давнину працює на дровах. Проте і готель цілком гостинно впорався з цім завданням. Тож відчуття і атмосфера зимових Карпат є неповторні. Навіть просто приїхати туди, переночувати і поїхати додому. Це спокій, це неймовірні зимові види хоча й в тумані, це відчуття людської теплоти, адже в такий час як я вже згадував вам тут особливо раді. Ми ще потрапили в період відмикань електроенергії – Ворохта в зимових сутінках просто неймовірна. Думаю фото спогади краще передадуть цей момент.
Наступний позитивний момент це краєвиди. І мене зараз хтось підловить на слові: «А казав що це негатив». Та будемо реалістами – сніг не вічний. І якщо ви приділите Карпатам бодай 2 дні віконечко можливостей вам таки відчиниться. На наступний день димка трохи прояснилася і вже можна було фотографувати Карпати у всіх їх зимовій красі. Ще би сонечка, але для цього треба було 2-3 дні почекати.
Третій позитивний момент – доступність багатьох пам’яток природи незалежно від погоди, а також такі установи як ресторани спа-комплекси, чани бані працюють. Тому скучати в горах точно не доведеться.
Міжсезонні відкриття за неповну добу.
Ми прибули у Ворохти майже під завершення світлового дня. Очевидно що з краєвидів нам уже не бачити адже гори ховалися за білою пеленою туману. Проте в цей вечір мали незабутню вечерю в одному з найкращих ресторанів Ворохти. Запам’ятався екзотичний сосновий чай з шишками. Шишку таки довелося з’їсти. Ну і вечір подарував декілька гарних вечірньо нічних світлин.
На наступний день з раненька уже вирушаємо додому, та по дорозі вирішуємо заїхати на водоспад Пробій, що в Яремче. Так для заповнення фотографічних пробілів: літній водоспад є, осінній є а от зимового ще не має. Скажу картинка абсолютно відрізняється від літньої картинки. Зимою абсолютно відмінні кольори і вони по своєму заворожують. Лишень будьте уважні та обережні щодо спуску – східці не так часто прибирають, а ще врахувати їх кривизну з часом – поморжувати можна легко.
Ну і в цей день не обійшлося без зимової фотосесії просто по дорозі, адже в’їжджаючи в Карпати вмикаємо реєстратор і за неповних 40-хв мандрів зимовими Карпатами у вас назбирається чималий альбом просто фантастичних кадрів.
Зимові Карпати – наша мета візиту.
Ну буде не вірно не розповісти про реальну ціль нашого візити у ці краї. У наш час тільки лінивий не займається якоюсь волонтерською справою для підтримки тих хто постраждав чи для підтримки ЗСУ. В Ворохту ми також навідалися з волонтерським візитом від нашого партнера Благодійного фонду «Опіка Майбутнього», який разом з місцевими волонтерами займався організацією зимового дитячого табору «Свято в Карпатах» для вихованців сиротинців що були евакуйовані з місць бойових дій. Паралельно ця мандрівка стала ще й інформаційною підтримкою гуманітарної місії «Листівка незламності», яку започаткував біолог, фотограф та учасник 28-антарктичної експедиції Сергій Глотов. Тому не дивуйтеся якщо на світлинах Карпат побачите пінгвінів. Цих пінгвінів маєте змогу придбати таким чином задонативши кошти на придбання автотранспорту для ЗСУ. Деталі за посиланням. І зрештою якщо у вас є щирий посил доєднатися до добрих справ – координати благодійного фонду залишу після публікації.
Зимові висновки
Карпати, як туристичне явище – всесезонне. Тут у будь-який час можна знайти щось позитивне навіть незважаючи на обмеження та труднощі. Ваш візит це підтримка місцевого туризму, які також залюбки донатять на підтримку наших Збройних Сил. Тому можу лишень як завжди сказати на завершення: «Карпати – Ви як завжди неймовірні».
Ярослав БАРАН
