tb.php?src=%2Fimages%2Fmolniya%2Ftransport
березня 28, 2024

Новий карпатський поїзд Чернівці – Чоп – Ужгород

in Блискавка - NEWS by admin
Якщо до сьогодні ми писали виключно про потяги в карпатському напрямку, то цього разу новина про поїзд №345/346 «Чернівці – Чоп - Ужгород» стосується цілком карпатського регіону. Отож 27 березня новий поїзд вирушив у перший рейс. Детальніше>>
Увійти

Увідійть у свій аккаунт

Логін *
Пароль*
Запамятати

# Биржа туриста

No items found.

coloring

Каталог туристичних пропозицій


Проекти \ Про нас

 

Львівська опера - як усе розпочиналося

Його передісторія тісно пов’язана з історичними подіями того часу. У другій половині 19 сторіччя Львів будучи у складі Австро-Угорської імперії перебуває у стадії неабиякого розквіту. За тогочасною модою щоб стати справді європейським Львів мав володіти не лише університетським статусом, але й театральним. Для здобуття останнього місту лева справді бракувало великого і помпезного театру. Тож у 1895 році врешті оголошено конкурс на проект нового міського театру (так раніше називалася Львівська Опера).

Зигмунд Горголевський - хто він?

І ось тут на історичній сцені з’являється постать неординарного архітектора та інженера Зиґмунда Горголевського – надзвичайно талановитої та творчої особистості. Народжений у Польщі завершує Королівську академію будівництва в Берліні. Ще під час навчання керує будівництвом Гановерського вокзалу в Берліні. Після завершення навчання 6 років працює асистентом у своїй альма-матер, далі радником Міністерства громадських робіт у Німеччині, архітектором королівських палаців в Берліні і інспектором в Галле. Серед його відомих робіт, план реконструкції королівських палаців в Берліні, дві версії майбутньої будівлі Рейхстагу, які увійшли у 20-ку кращих, будівництво замку Радзивіллів у Багателі поблизу Острова і ще безліч реставрацій, реконструкцій та побудов. У 1893 році приймає запрошення австрійської влади очолити у Львові Промислову школу. Таким чином Зиґмунд Горголевський опиняється у Львові. Коли було оголошено конкурс на побудову нового міського театру, Зиґмунд Горголевський підготував свій проект у суворій таємниці, щоб його не звинуватили у зловживанні державною посадою і відправив на конкурс через Лейпциг. Таким чином його проект здобуває заслужену перемогу.

Львівська Опера - будівництво

Для будівництва театру було обрано площу Голуховських на колишньому річищі Полтви, яка на той час була схована в кам’яний колектор. Таке розташування було обране не випадково, оскільки поряд не було жодної з архітектурних домінант, а також приватних будівель, які б довелося зносити. Проте це ускладнило роботу, адже для такої споруди довелося експериментувати з фундаментом та міняти річище Полтви. Загалом будівництво тривало 3 роки і 4 місяці. Після завершення будівництва ще 8 років тривали роботи з водовідведення.

panorama1

Оскільки Зиґмунд Горголевський був палким прихильником історизму в архітектурі, тож і театр у нього вийшов  у стилі псевдоренесансу (італійського ренесансу). Особливістю даного проекту є те, що фасад не відкриває в собі внутрішні планування приміщень – так би мовити тримаючи в таємниці що там в середині. 

Театр

Отож відкриття театру відбулося 4 жовтня 1900 року.

А в середині театр пишно декорований полотнами відомих тогочасних художників, скульптурами та ліпниною. Зал театру виконаний у формі ліри і здатний вмістити 1000 глядачів.

Нажаль в історії театру є й сумні сторінки. Так у 1934 році театр був закритий через фінансові проблеми. Відновив роботу у 1939 році, тоді ж перейменований на Театр Опери і Балету.

За час існування театру на його сцені виступало багато знаменитостей серед яких: Олександр Бандрівський, Гелена Рушковська-Збоїнська, Ян Кепура, Яніна Королевія-Вайдова, Джемма Белінчіоні, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі, а також українські виконавці, зокрема Олександр Мишуга, Модест Менцинський, Олександра Любич-Парахоняк, Людмила Божко ну і звісно Соломія Крушельницька.

Львівська Опера - легенди

За час існування театру довкола нього виникало безліч легенд, які на щастя історія спростовує. Найбільш містичним моментом є смерть головного архітектора. Досі пов’язують її з проблемами які виникли одразу після відкриття: у 1901 році почав просідати фундамент театру і нібито ця подія слугувала причиною самогубства Зиґмунда Горголевського. Ще однією легендою надзвичайна схожість стилів Львівського та Одеського театрів, що породило легенди про спільне авторство. Сучасні легенди розповідають, що нібито під час останньої реконструкції під залом будівельники знайшли комірчину повністю заповнену склом. Коли її вичистили і облаштували там комірчину для технічних потреб – зал театру вмить втратив свою чудову акустику.

Легенд безліч як і правдивих подій, але найціннішим у театрі є мистецтво, яке лине зі сцени. Тому послухати оперу чи подивитися балет у таких інтер’єрах є справжнім дивом. Сьогодення театру це великий репертуар всесвітньовідомих опер, оперет та балетів, які колектив театру виконує на високому рівні.

Ярослав БАРАН (специально для www.karpatytur.info

 

karpatyturinfo