ОГЛЯД: "Хатки Руслани" (Ворохта) - готель з карпатським досвідом.
Детальніше...>>
ОГЛЯД: (Славське) Садиба "Водолій" - дещо більше ніж садиба.
Детальніше...>>
ОГЛЯД: Санаторій «Тєпліца» - найтепліші спогади
Детальніше...>>
ОГЛЯД: Міні-готель «Оберіг» - талісман вашого відпочинку
Детальніше...>>

Видно невипадково дане запрошення ми отримали саме взимку. На вулиці холодно і на якісь мандрівки плани взагалі не будуємо. Проте, як кажуть, все сталося вчасно: дзвінок пана Андрія, не тривалі роздуми, і ось через декілька днів ми вирушаємо у відпочинковий комплекс «Козацький чан». Мабуть заінтригувала назва, адже у прохолоду хочеться десь відігрітися.

 

 

Дещо про чани

Перед тим, як продовжити наш огляд, хотілося б закцентувати увагу на такому явищі, як чан. Вперше цей витвір чи нове пристосування для парної побачив у рекламних проспектах закарпатських курортів. Така собі картина: великий казан у якому варяться люди. Реально варяться, оскільки казан наповнений водою, а під ним горить вогонь. А насправді усе куди цікавіше і екзотичніше.  Про це ми  вирішили підготувати окрему публікацію, яка з’явиться уже незабаром на нашому сайті.

Чани спершу було апробовано в закарпатському селі Лумшори, і буквально за якихось декілька років воно стрімко поширилося по усьому карпатському регіону.  Через деякий час вони уже перемахнули через гори і стали зявлятися на прикарпатті. На сьогодні існує сила силенна конфігурацій та рецептів приготування чанів, що робить кожен із них неповторним.

«Козацький чан» - як потрапити

«Козацький чан» - відпочинковий комплекс, який перебуває в тренді та течії «чанного» розвитку. Його поява дала можливість відвідувачам курортів Трускавець, Східниця і навіть Моршин скористатися цією послугою без значних витрат на дорогу. Розташований «Козацький чан» у передмісті Дрогобича поряд з великим відпочинковим комплексом «Залісся». Потрапити до нього на автомобілі достатньо просто, адже з Трускавця до нього їхати якихось 10-15 хв. Зі Східниці – 30-40 хв.  Головним орієнтиром є вже згаданий комплекс «Залісся», а також дорога Дрогобич-Борислав, адже саме при виїзді на Борислав розташований «Козацький Чан». 

У нас завдання було складнішим: доїхати до чану з Трускавця на громадському транспорті. Спочатку ми сіли у маршрутку Трускавець-Дрогобич і в Дрогобичі вийшли у центрі біля ресторану «Берізка», а звідтіля пішки до чану. Довелося йти добрих 20 хвилин, проте вивчили територію. Звісно тих 20 хв. Можна було зекономити пересівши на маршрутки у напрямку на Борислав. Загалом дорога у нас забрала до години часу. Дещо простіше виглядає добирання зі Східниці. Звідтіля дістаємося Борислава, потім пересідаємо на Дрогобич і при в’їзді в місто просимо водія щоб зупинився поближче до «Залісся». А звідтіля рукою подати.

"Козацький Чан" -  перші враження

IMG 2438

Зійшовши з головної дороги і повернувши на паралельну вуличку за якихось 10 хвилин опиняємося перед воротами комплексу де на нас вже очікував пан Володимир – наглядач «Козацького чану», він одразу нас повів у приміщення парної де у великому передпокої (предбаннику) ми мали остаточно кинути якір. Допоки ми йшли до кінцевого пункту, встиг запримітити на території котедж. Взагалі про територію можу сказати наступне: вона невеличка, проте доволі простора і з усіх сторін закрита від сторонніх очей. Тобто, якщо є бажання відпочити від міського гамору та надмірної уваги – це одне з саме тих місць. На території достатньо площі для паркування двох авто чималеньких розмірів і є три споруди. Перша це котедж, друга – парна, а третя – альтанка у якій розміщено тандит. Про нього трішки згодом. Ну і звісно центральне місце між альтанкою і парною розташувалася тераса на які власне вмонтовано чан та басейн з холодною водою. Якщо узагальнити перші враження, комплекс здався таки доволі затишним та домашнім. Цьому сприяють відносно невеликі розмірів і домашня охайність, з якою тут усе виконано.

Підготовка та процес

Предбанник бані чи то пак парної справив позитивні враження. А як інакше, якщо усі споруди тут дерев’яні зі зрубу. Кругом натуральне дерево з вкрапленнями цивілізації. В передбаннику це велика телевізійна панель, шкіряні дивани ну і здоровенний дерев’яний стіл за яким може розміститися десяток кремезних чоловіків. Щодо телевізора напевно в новорічну ніч по ньому буде зручно дивитися привітання президента і відраховувати останні хвилини пройдешнього року.

Тут мої роздуми коректно перебив пан Володимир з запитанням «а чи не бажаємо ми подивитися як готується чан». Особливо у вечірню пору це досить таке магічне явище, коли на освітленій території під терасою у імпровізованому каміні тріскотить багаття. Якщо піднятися на терасу можна побачити як в чані вода доходить до норми випускаючи ароматний пар: на дні плавають гілочки ялини та жменьки трав, які  тут додають для лікувальних властивостей. Проте термометр у чані показав лише 30 градусів, тож до готовності залишався час. Відповідно вирішили відвідати парну яка якраз готова по температурному режиму приймати гостей.

Ми ідемо в баню

6R4V2549

Простір парної також вражав. Очевидно розробники комплексу в усьому орієнтувалися на відпочинок товариства. Не знаю як з повною завантаженістю, але шестеро осіб тут себе цілком комфортно почувають. Вінники, простирадла весь банний інвентар нас забезпечили тут на місці. Звісно можна його привезти з собою. Але якщо усього цього у вас немає – не трагедія: інвентар можна роздобути на місці. Також варто зазначити що парна розрахована як на сухий так і вологий процес, тому представники комплексу уникають конкретизації (баня чи сауна) через таку універсальність.

Після 10  хвилин перебування у екстримально розпареному приміщенні душа забажала остудитися. Для цього робимо коротеньку перебіжку і на вулицю в басейн з холодною водою. О це благодать…

IMG 2391IMG 2390

IMG 2465IMG 2432

А тепер в чан

IMG 2543

Насправді це ще не було благодаттю. Вилітаючи торпедою з холодного басейну стає зрозуміло, що чан уже готовий приймати перших відвідувачів. Не збавляючи швидкості міняємо траєкторію і в окунаєшся в цю екзотику. Ось тепер справжня благодать. На вулиці прохолодно, а ти перебуваєш в теплій і ніжній воді з ароматами хвої та трав. Напевно десь так можна описати відчуття, отримані після першого занурення. Відмітимо одну цікаву деталь чи вірніше оптичний ефект, який формується після перегляду фото.

На перший погляд чан виглядає значно меншим, аніж виявився насправді. Коли нас четверо опинилися в його обіймах, стало зрозуміло, що заявлені характеристики «на 6-8 осіб» є цілком реальними. Ще одна приємна деталь: дно в чану плоске, що дає можливість комфортніше себе почувати у цій так би мовити посудині. І врешті все під рукою: два кроки до басейну, три кроки до парної, тож кількість циклів і фантазія конфігурацій обмежена лише замовленим часом.

Пора перекусити

IMG 2576-1

Такий екстрим в поєднанні з екзотикою, рано чи пізно виснажую, навіть незважаючи на те що називаємо її «благодаттю». Тому час і щось скуштувати. Як раніше згадувалося на території комплексу є мангал, вертель і тандит. Сьогодні у цей вечір шашлик готувався саме на тандирі.

Чесно, було цікаво спостерігати за роботою цього агрегата, оскільки бачили його вперше. Це такий собі глинятий сосуд, у якому знизу закладаються дрова, а зверху через отвір закладаються продукти для приготування. Пізніше з інтернету довідалися, що винайшли цей вид мангалу або точніше пічки у караїнах середньої Азії. Там тандир виготовляли зі спеціальної глини і він був одноразовим, оскільки після першого д разу використання розсипався. Наші ж умільці вдосконалили його пристосувавши пічну глину як матеріал для виготовлення, а також застосувавши стяжні металеві елементи, зробили його багаторазовим. Отож будемо вважати його спеціальним карпатським тандиром. Цікаво спостерігати за процесом приготування. Після того як жар  дійшов до кондиції, тандит починає демонструвати справжні реактивні властивості: з верхнього сопла починає вириватися прямий реактивний струмінь вогню. Це означає що пора у нього закладати шашлики.

В цей вечір застілля було незабутньо смачним: приготовані на тандиті шашлики та риба, квашені помідори по домашньому з дубової бочки, квашена капуста, печена картопля. І усе це запивалося домашнім ароматним вином. Як виявилося. Усі інгредієнти для приготування вище перелічених страв можна частково отримати тут на місці у вигляді так званих півфабрикатів. Тож, якщо ви не встигли щось придбати – про усе можна домовитися на місці.

Висновок

 

IMG 2555

Місія  відпочинкового комплексу «Козацький чан» очевидно полягає в тому, щоб розширити для відпочивальників курортів Трускавець, Східниця, Моршин відпочинкові можливості та відчуття, роблячи доступними екзотичні закарпатські послуги, заради яких необхідно долати сотні кілометрів, а також урізноманітнити перебування на курорті, відзначаючи певні дати з товариством поза звичним курортним середовищем. Ну а для місцевих – справжня знахідка, яка дає можливість усамітнитися і відірватися від повсякденної рутини. А потрапивши в обійми «Козацького чану» - незадоволених, переконані, просто не залишиться. Отож вам нових відчутів та з легким паром.

 Фото:

Богдан ІЛИК

Ярослав БАРАН

 

 

Замовити відпочинок

 

 

 

Add comment


Security code
Refresh



karpatyturinfo

 

Real time web analytics, Heat map tracking