Увійти

Увідійть у свій аккаунт

Логін *
Пароль*
Запамятати

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

У середньовіччі кожне європейське місто, яке здобуло магдебурзьке право, обзаводилось у своїй архітектурі таким елементом як Площа Ринок та міська ратуша – центр політичного, суспільного та економічного життя міста. Переважно у приміщенні ратуші засідав магістрат – міський орган управління, а вежа ратуші служила своєрідним інформаційним центром з якого люди дізнавалися про точний час і про загальноміську тривогу.

 Кожне місто по своєму реалізувало механізм інформування, проте врешті решт все зводилось до наявності механічного годинника та курантів. Львівська міська ратуша є уже четвертою спорудою за час існування міста.  Першу ратушу було споруджено у середині 14 сторіччя. Проте вона проіснувала не довго та загинула в вогні. Наступна версія ратуші споруджена у 15 сторіччі була вже оснащена годинником, яку згодом доукомплектували курантам. Третя версія споруджена у 1619 році за проектом вроцлавського архітектора Андрія Бемера і за кошти тодішнього олігарха та бургомістра Мартіна Кампіана. Третя ратуша була оснащена флюгером з зображенням лева та орлом з кулею – символом Польської держави. За час існування цієї версії ратуші вона зазнавала декількох аварій. Зокрема через бурю декілька разів зривало флюгер. І чи то спів падіння чи якась містика, проте після цього завжди відбувалися якісь тривожні події. Після першого падіння місто оточили турецькі війська не без допомоги П.Дорошенка.  Другий раз флюгер зірвало у 1704 році і місто незабаром було захоплене шведським королем Карлом 12. З того часу розпочинається великий занепад Львова.

Протягом 18 століття ратуша зазнавала багатьох експериментів: на ній то розміщувалися та демонтувалися всілякі споруди, отож їх врешті було вирішено розібрати. Після таких маніпуляцій 14 липня 1826 року споруда не витримала і дала тріщину. Та українці не були б українцями якби не економили на серйозних речах. Так і цього разу в бюджеті коштів не було на ремонт і усі техніки запевнили бургомістра що ратуші нічого не загрожує. І тільки-но під протоколом було поставлено останній підпис, в зал вривається  столяр Кафка з криком «Мої пани, ратуша валиться».  Тоді під завалами загинуло 8 осіб серед яких ще одна екзотична персоналія «трубач». Справді після кожного бою курантів на ратушу виходив трубач і трубів у 4 сторони. Окрім цього він виконував роль сирени під час пожеж чи іншої тривоги.

Нова вже австрійська ратуша була споруджена у 1835 році. Вона мала купол, який під час революції 1848 року був знищений артобстрілом. Пізніше місце куполу замінили площадкою з зазублинами під середньовіччя, які ми і сьогодні знаємо. А також у цей час вмонтували механічний годинник віденської фірми Штіллє, який справно працює й до сьогодні.

Ратуша у наш час – один з найкращих оглядових майданчиків, звідкіля можна побачити майже всю територію середмістя. Тому побувавши у Львові обов’язково відвідайте цю споруду.

Ярослав БАРАН по заказу www.karpatytur.info

 

{jcomments on}



karpatyturinfo