Львівський будинок органної та камерної музики (Львівський органний зал, Костел Святої Марії Магдалени)
Привіт, мене звати Ярослав і знову ділюся власними враженнями про відвідини туристичних локацій на сторінках Блогу Туриста karpatytur. Про цю туристичну локацію у місті Львів тут згадували неодноразово у туристичних розповідях. Львівський будинок органної та камерної музики це один з тих закладів культури міста, який овіяний легендами магією і якнайкраще передає атмосферу історичного Львова. І ось нарешті вдалося вперше побувати всередині і маю змогу поділитися враженнями від відвідин цього мега крутого місця.
Як потрапив в Будинок органної та камерної музики
Відверто скажу, що для мене Будинок органної музики не був чимось незвичним та новим. Ще будучу студентом регулярно прогулювався коло цієї споруди по дорозі до Львівського Університету. Проте зайти туди так і не наважувався. Тай зараз таких планів не було, якби не одне але.
Отож нещодавно у Будинку органної музики сталася одна подія, яка остаточно переконала що туди треба йти і то неодмінно. Йдеться про відкриття доступу для відвідувачів до однієї з веж споруди з якої мав би відкриватися неймовірний вид на Львів. Тож не довго думаючи при першій ж можливості і вільній хвилині я вже там.
Львівський органний зал – трохи історії та технічних моментів
Але перед тим як розпочати мандрівку, варто трошки зануритися в технічні питання та історію цієї локації. Отож розташований Львівський органний зал на вулиці Степана Бандери 8, поряд з центральним корпусом Львівської політехніки, і біля його підніжжя розпочинається ще одна велична вулиця львівського середмістя вул. П. Дорошенка. Звісно споруда культурного закладу не проектувалася під її потреби, а радше заклад став своєрідним «орендарем» приміщення костелу Святої Марії Магдалени. Добре це чи ні – розсудить час і історики, але без сумніву це стало позитивом для інструменту, довкола сьогодні і формується вся історія. Лишень нагадаю що колись ми писали у рубриці «Цікаві факти» про те скільки діючих органів залишилось у Львові. І саме завдяки такій колаборації один з чотирьох органів таки вдалося вберегти для нащадків. А нагадаємо колись у Львові було понад 500 діючих інструментів і навіть власне виробництво.
Тому якщо розповідати про історію Будинку органної музики, напевно дата заснування закладу у 1960-х уже буде не настільки актуальною, тому заглиблюємось трошки далі і розпочнемо саме з історії костелу. Отож костел Святої Марії Магдалени був споруджений на початку 17 сторіччя (1600-1612) ченцями-домініканцями на межі чи точніше за межею тодішнього міста. Відверто сьогодні важко віриться що колись цей майже центральний район був міською окраїною. За свою історію храм бачив і пережив дуже багато. Тут були монастир, тут бачили війська Богдана Хмельницького, тут була жіноча в’язниця, тут навіть був спортивний зал. Проте сьогодні споруда виконує культурну та духовну місію.
Якщо брати до уваги саму споруду костелу, вона теж постійно зазнавала трансформацій. Скажімо вежі, які власне нас і привабили були добудовані аж через 100 років (1751-1754). А остаточного виду костел набув аж у 1870 році.
Будинок органної музики – про львівський орган
Ну і як не згадати про головного героя нашої туристичної мандрівки – орган. Взагалі для тих, хто не обізнаний з музичною тематикою лишень зазначу що орган це клавішно-духовий інструмент, який є ближчим по духу і конструкції до акордеону та труб ніж до роялю, і цей факт диктує складність масштабність і велич даного інструменту. Орган який розташований у Львівському будинку органної та камерної музики виробництва “Gebrüder Rieger” було презентовано у 1933 році. Це один з 4 -х львівських органів які залишились діючими до наших днів. Статистично наш орган має 60 регістрів, 3 манули і 5000 труб. Про манули – теж нещодавно вперше почув такий термін, тож по юзавши нет зрозумів що це просто клавіатура органу. Три манули це три клавіатури одна на одною. Але ще не забуваємо і про ножну клавіатуру. Саме так – така теж існує в органів і нею в основному виконують басові ноти.
Скажу більше в Львівському органному залі є ще один 12 -регістровий орган, який наразі недіючий, але у керівництва закладу є чітке бачення повернути його до життя. З ним цікава історія, оскільки досі незрозуміло чи це окремий інструмент чи це додаток до вже існуючого. Десь можна прочитати про нього під назвою Fernwerk, а десь як четверта неробоча манула існуючого органу. Ну у будь-якому випадку бачимо наскільки це грандіозна механічна споруда з не менш грандіозним і багатим звуком.
Львівський органний зал – що цікавого для туристів
І ось ми плавно наблизились до того моменту щоб нарешті відвідати Львівський органний зал. Тож чим він може бути цікавим для гостей Львова та карпатського регіону?
- Ну насамперед органними концертами, також іншими академічними камерними концертами.
- Кажуть тут, а також є своя галерея де можна відвідати виставки художників
- Екскурсія органним залом зі спогляданням унікального інструмента та фресок Яна Розена, які були відкриті та відреставровані у 2019 році.
- Ну і найновіша туристична принада – відвідини однієї з веж костелу Святої Марії Магдалени.
Будинок органної музики – як воно там
І ось нарешті опиняюся в залі, який часто бачив в інтернеті на світлинах на відео, але наочно скажу він значно величніший і оптимістичніший, ніж доводилося бачити в медіа. Справді тут затишно і гарно. Сьогодні зал розділений на дві половини, частина належить концертному залу, а частина кажуть уже діючому тут римо-католицькому храму. Їх розділяє ширма, тож храмову частину так і не довелося побачити.
Під час мого візиту вдалося втрапити на репетицію органіста і детальніше роздивитися конструкцію цього музичного монстра (мається на увазі орган). Сьогодні він складається з двох частин. Перша це сам Орган, який розміщений в ніші над сценою і вражає своєю великою кількістю труб. Там же розташований очевидно компресор і уся електрична начинка як забезпечує управління і подання повітря у трубу. Так-так, органи теж ідуть в ногу з часом і винахід електрики суттєво спростив життя органістів. Раніше для подачі повітря для забезпечення робочого тиску використовувалися спеціальні міхи-насоси, тож для гри на інструменті був потрібен ще й помічник, який ногами закачував кисень в систему. Ну не проста це була справа. Сьогодні цю функцію виконує електричний компресор. Друга частина органу – власне пульт управління з манулами. Теж досить складний прилад і для гри на ньому для органіста теж потрібний помічник для перемикання тембрів. Цей пульт є мобільним і його можна зі сцени при потребі скажімо проведення камерного концерту забрати. Колись цей пульт з манулами зв’язувався з інструментом з допомогою системи механічних важелів, сьогодні ж це також відбувається з допомогою електричної передачі.
Загалом якщо вам поталанить – працівники Будинку зможуть вам дуже багато розповісти і про орган і про історію органів у Львові, адже місто колись справді мало цілу органну інфраструктуру від виробництва до налаштування та пере налаштування. Сьогодні нажаль в межах України майстрів, які вміють налагоджувати органи можна перелічити на пальцях однієї руки. А щодо виробництва взагалі не знаю чи таке існує. Це я до того наскільки рідкісним і екзотичним є орган і ще до того діючий. А про красу і корисність його вібрацій взагалі навіть не розповідаю, бо дана тема в межах нашої публікації просто буде нерозкрита. Отож варто відвідати і варто послухати.
Львівський органний зал – підіймаємось на вежу.
І ось нарешті йдемо туди, заради чого власне і розпочали усю цю історію. Скажу так: Львів отримав ще одну цікаву оглядову локацію, яку таки варто відвідати. Підйом на вежу здійснюється по вузьких дерев’яних сходах минаючи декілька поверхів, які працівники Будинку стилізували під музей. Тут можна побачити старі публікації про Будинок органної музики, афіші, старі списані музичні інструменти і навіть стару відпрацьовану манулу та фрагменти труб органу.
Скажу підйом складається з трохи більше ніж сотні східців і він врази легший ніж підйом на Львівську Ратушу. Завершується ваше сходження невеличкою кімнаткою з чотирма вікнами на усі 4 сторони світу. Спочатку визнаю був трохи розчарований. Проте коли зазирнув у вікно зрозумів що не варто. Так, сфотографувати об’ємну панораму не дуже той вийде. Точніше вийде при наявності відповідної оптики та фотографічних навиків, проте сам вид ставить крапки надії і розбиває усі сумніви та розчарування. Тут відкривається чудовий вид на Львівську Ратушу та Високий Замок, тут пречудовий вид на Храм Святого Юра, тут просто фантастичний вид на вулицю Чупринки, а також на сусідню вежу костелу. Навіть незважаючи на те що мій візит був у похмуру зимову погоду – свою порцію адреналіну отримав сповна.
Організаційні висновки про Будинок органної музики
Однозначно, якщо перебуваєте у Львові не минайте це місце. Тим паче що розташоване воно відносно недалеко від центру. Пішки від проспекту Свободи туди можна втрапити за 10-15 хвилин ідучи вулицею Дорошенка і нікуди не звертаючи. Справді ви пройдете цю вулицю від початку до її завершення. Як мінімум є 4 аргументи щоб відвідати цей Будинок. Якщо три з них прив’язані до часу та розпорядку, то підйом на вежу можна здійснити без попереднього планування якщо поталанить. Тут діє лишень одна вимога: на вежі може передувати одночасно лише до 6 осіб. Тому моя рекомендація робити це у будні щоб уникнути заторів. Вхід на вежу платний, але вартість станом на 2026 рік поки ще адекватна і підйомна для туристів. Тож однозначно рекомендую. Придбати квиток можна у касі Будинку органної музики та на онлайн-ресурсах.
Якщо спиратися на свій фотографічний, творчий та туристичний досвід, маю мрію сюди повернутися хоча б ще тричі: перший раз відвідати вежу у ясну погоду при заході сонця, другий раз на концерт органної музики або якогось класного камерного оркестру і третій раз на концерт Пікардійської Терції.
Ярослав БАРАН
На замовлення karpatytur
Фото автора та YarekFOTO
