Карпати підземні
Нещодавно один знайомий з Франції попросив організувати подорож карпатськими печерами. І ось тут я зрозумів, що про печери Карпат майже нічого не знаю. Справді, які ж Карпати – гори без печер? Широко відомо про якісь штучні заглиблення в скелях на Тустані в Бубнищі, але про серйозніші галереї чути не доводилося. Але це й не дивно. Як стало пізніше відомо після багатогодинного серфінгу в Інтернеті. І що? Моєму здивуванню не було меж. У Карпатах є цікаві печери. Звісно, порівняно з кримськими чи кавказькими печерами вони не такі масштабні, проте серед них є свої гіганти, і що цікаво, здебільшого вони є важкодоступними. Більшість печер зосереджено в Тячівському районі Закарпатської області. Вчені пояснюють це тим, що тут залягають вапняки, в яких інтенсивно утворюються карстові порожнини.
Карпати підземні – печери
Мабуть, перше місце серед карпатських печер займає Романія або Дружба. Розташована вона саме в Тячівському районі на території Угольсько-Широколужанського заповідного масиву. Кажуть, що довжина всіх її коридорів перевищує 1 км, а глибина сягає 46 метрів. Доступ до печери закритий з міркувань безпеки. Проте можна отримати спеціальний дозвіл і зі спеціальним спорядженням її можна відвідати. Вхід туди розташований у лісі у формі колодязя глибиною 20 метрів, тому без спорядження туди так просто не потрапити. Всередині є ряд залів і коридорів, а також 2 струмки. Температура в печері становить 8-9 градусів за Цельсієм. Загалом поруч із Дружбою розташовано приблизно 30 печер карстового походження.
Тут же, на території села Велика Уголька, розташована печера «Молочний камінь». Вона також карстового походження. Довжина її 91 метр. Складається з 2-х ярусів. Вхід традиційний, прямокутний. Назвали цю печеру, очевидно, через карстові напливи з кальцію білого кольору, що нагадують молоко. Однак найцікавішим у цій печері є археологічні знахідки стоянок давніх людей епохи пізнього палеоліту.
У цьому ж районі розташована печера «Ведмежий ікло». Назву вона отримала від знахідки ікла печерного ведмедя. Загальна довжина печери 35 метрів. Частина входу та печери обвалилася. Розташована вона біля села Мала Уголька.
Загалом їх у цьому районі є декілька. Найвідоміші: «Печера Верхня», Печера Прозорих стін, Печера Білих стін і т. д. Що цікаво, кожна з них неповторна зі своїми загадками та біосферною системою. У печерах Тячівського району можна побачити всі елементи, притаманні типовим карстовим печерам: сталактити, сталагміти та ін.
Карпати підземні – рукотворні підземелля
Окрім природних печер, у Карпатах є й рукотворні. Одна з таких розташована в селі Шешори. Кажуть, їй понад 3000 років. Називається вона «Даж-Божа». У давнину люди використовували її як укриття. У період опришківського руху це був один із таємних сховків Олекси Довбуша та його поплічників. Пізніше люди забули про неї, і вона була засипана. Лише на початку 90-х років минулого століття її було частково відкрито. Сьогодні вона доступна для огляду.
Печери Довбуша є також у Яремче на скелях. Загалом їх тут декілька. Доступні вони для огляду навіть пасивним туристам. Їх також пов’язують з діяльністю відомого карпатського Робін Гуда.
Якщо за печери вважати будь-які заглиблення в землі, то в Карпатах є окрема категорія штолень та підземних споруд, які варто відвідати. Зокрема, в районі містечка Воловець розташований бункер так званої оборонної лінії Арпада. Ця споруда дійсно вражає як розмахом, так і інженерними досягненнями.
Карпати підземні – післяслово
У цьому невеликому огляді ми торкнулися лише невеликої частки підземних порожнин, на які багаті Карпати. Для любителів-спелеологів це справжній рай, адже багато печер досі не відкриті і, можливо, вам доведеться стати першовідкривачем. Але знову ж таки варто згадати про складність доступу до них, тому якщо хочете здійснити спелеологічну подорож – робіть це зі спеціалістом-гідом.
