Міська ратуша – неофіційний символ міст Карпатського регіону

Якщо потрапляєте в Карпатський регіон, про міські Ратуші неодмінно будете чути у різних містах краю. Вони тут очевидні і органічні у своїй природі. Мало того у карпатському регіоні розташовані як одні з найгарніших так одні з найвищих ратуш загалом в Україні.

Ратуша – історична довідка

Що воно таке «Ратуша» і звідкіля воно як явище з’явилося. Ну це виключно європейське явище, яке прийшло до нас з сивої давнини. Кажуть його поява пов’язана ще з так званим Любецьким правом коли у далекому 1160 році місто Любек у Німеччині отримало права та привілеї вільного міста. Згодом ратушну традицію перейняло Магдебурзьке право. Тобто міста які отримали з допомогою Магдебурзького права визнання свого міського статусу мали б мати у своїй інфраструктурі ратушу.

Як не дивно спочатку ратуші з’являлися на території Західної Європи, згодом центральної та східної Європи. На території України перші ратуші з’явилися в 14 сторіччі. Десь в такий же період вони з’явилися і на території карпатського регіону.

Що таке  «Ратуша»

Технічно Ратуша це спеціалізована будівля переважно квадратної форми і з вежею де розташовувалась міська управа. Насправді «ратуша» це було дещо ширше і символічніше поняття. Те що це був символ міста та міських привілеїв зрозуміло від початку, проте з часом ратуша стала інформаційним центром міста. Вона відповідала за контроль міських територій. З Ратуш спостерігали чи бува де щось не горить, чи бува хтось не наступає на місто тощо. Ратуша також відповідала за часову синхронізацію. Спочатку на ратушах трубачі чи виконавці на інших гучних інструментах повідомляли сигнали точного часу. Також могли сповіщати про тривогу. Згодом їх замінили механізми – годинники з курантами.

Все що відбувалося біля підніжжя ратуші можна охарактеризувати як центр економічного та культурного життя міста. Невипадково площі на яких були розташовані ратуші називалися у більшості випадків Площа Ринок.

І раз уже ми уже торкнулися технічних моментів, так от ансамбль площі ринок мав певні правила щодо їх побудови. Ну насамперед там мала б бути ратуша. Хоча зараз уже спірне питання чи площа мала мати Ратушу, чи ратуша диктувала наявність площі біля себе. А от щодо будівель які є на Площі Ринок тут бла своя вимога що кількість поверхів у них мала бути на один поверх нижче ніж у самого приміщення ратуші. Ну безсумнівно є логіка у такій вимозі, адже високі будівлі перешкоджали б огляд з вежі. Тож якщо у містах побачите будівлі вищі за ратушу – це уже не автентичні споруди і побудовані нещодавно.

Ратуша в Карпатському регіоні  

Те що ратуша місце особливе з багатою історією і неабиякою архітектурою і так зрозуміло. Тож будучи туристом глянути на міську ратушу це просто обов’язок, бо інакше символічно ваше перебування у місті не зарахується. Звісно жартую, але те що втратите багато це факт.

Отож в карпатському регіоні є багато міст з Магдебурзьким правом і відповідно з ратушою. І це не обов’язково обласні центри. Серед найвідоміших ратушних міст карпатського регіону можна відзначити Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Мукачево, Коломия, Самбір, Дрогобич, Городок, Болехів, Снятин, Броди, Бережани і ін. більшість з таких ратуш досі виконують свою пряму функцію. Хоча є й винятки. Скажімо в Івано-Франківську приміщення Ратуші виконує тепер музейну функцію. Є міста які втратили свою ратушу, хоча площа ринок зберіглася до сьогодні. Скажімо як у місті Стрий.

Та є у житті ратуш і певні досягнення. Скажімо дві ратуші з Карпатського регіону увійшли до рейтингу найгарніших в Україні. Це ратуша у місті Львів і ратуша у місті Чернівці. Також є рейтинг ратуш по висотності. Скажімо найвищою ратушою вважають Львівську -65 метрів. На другому місті Чернівецька ратуша – 50 метрів, на третьому місці Івано-Франківська ратуша – 49,5 метрів, на четвертому місці Дрогобицька ратуша 45 метрів і на п’ятому місці Самбірська ратуша – 40 метрів. Зверніть увагу – усі найвищі ратуші в Україні розташовані саме в карпатському регіоні і це ще один аргумент відвідати Карпати та регіон.

Ратуша для туристів

Без сумніву ця споруда є надзвичайно цікавою для туристів, адже насамперед вона завше розташована в центрі міста. Наступний аргумент відвідати міську ратушу є те що майже 70-90% міської історії творилося у ратуші, біля ратуші, або вона була предметом історичних баталій. Третій аргумент відвідувати міські ратуші пов’язаний з видатними людьми краю. Так чи інакше але щільність відомих імен які там побували є в ратушах найвищою. Четвертий аргумент відвідати ратушу є те що у сучасних умовах часто вежу ратуші відкривають для відвідин туристів а це означає що вам доступний просто неймовірний оглядовий майданчик на місто, а також є нагода глянути на конструкцію історичних годинників та курантів. Ну і п’ятий аргумент відвідати ратушу це можливість відвідання цікавих експозицій та виставок, оскільки часто саме в ратушах проводять всілякі презентації, концерти. А якщо тут загалом музей – в Івано-Франківську ратушу відвідати треба при будь яких обставинах.

Ратуша – дивна назва

І на завершення питання яке мене давно турбувало: звідкіля така дивна назва «Ратуша»? Версій є декілька. Скажімо за одною назва походить від німецької Rathaus – дім де радяться. За іншою від давньоанглійської назви вежа – Tower. Ну а істина десь напевно по середині якщо з’єднати ці поняття до купи.

P.S.

Нажаль маємо констатувати що в період війни з росією існує низка обмежень щодо відвідин тих чи інших споруд. Приміщення Ратуші також потрапляють під таку заборону тож відвідини оглядових майданчиків залишаємо на мирний час.

Ярослав БАРАН

фото YarekFOTO