Надра Карпат – перспективи для туризму

Якось спілкуючись з одним науковцем був ошелешений багатством надр Карпат та околиць. Справді тут незліченна кількість мінералів, корисних копалин. І інколи  щільність їх на одиницю площі просто зашкалює. В межах одного родовища можна знайти абсолютно неспоріднені види і їх предостатньо. Та все ж дана публікація не так про геологію як про те які можливості вони можуть надати для розвитку туризму. Тобто це такий собі нарис, який не претендує на якусь документальність, а просто роздуми про ще один пласт факторів для розвитку туризму у цьому краї.

Залізні Карпати

Та інформація, яка раз у раз з’являється у спеціалізованих виданнях уже дає підстави вважати що Карпати таки залізні гори. Ну по характеру це точно.  Справді в Карпатах і околицях Карпат дуже багато покладів заліза. І хотілося б далі розповідати про прихований потенціал цього металу для туризму, та насправді він давно випередив появу туристичної сфери у Карпатах і з перших днів почав впливати на туристичну індустрію у багатьох проявах.

Про гірський масив Боржава мабуть уже знають більшість читачів нашого порталу. Мальовничий гірський масив з неперевершеними полонинами та природними пам’ятками – улюблене місце для походів та активного відпочинку. А чи знаєте ви що і тут без заліза не оминулося. Ні насправді там на боржавських полонинах навряд чи хтось видобував залізо. Та все ж назва пішла від однойменної річки, витоки якої десь саме на цих полонинах. А ось тут уже цікавіше. А назву річка отримала через специфічний колір і смак води, який вона отримала через поклади залізних руд через які пролягає її русло. От і в народі назвали її заіржавілою річкою через великий вміст оксиду заліза, або просто «бо річка просто ржава» (Боржава).

Як бачимо залізо полюбляє залишати автографи розміщуючи прямі або опосередковані маркери у багатьох народних назвах Карпат. Окрім Боржави на думку спадає назва села Стара Гута що у Богородчанському районі Івано-Франківської області. Кажуть що назва походить від плавильної печі гута в якій могли виплавляти як метал так і варити скло.

Раз уже йтиметься про залізо та воду, варто зазначити що наш метал відзначився у ще одній туристичній сфері – бальнеології. Мінеральні лікувальні джерела з вмістом заліза різної концентрації розкинуті по усій території Карпат. Такі є на курортах Східниця та Трускавець, такі є на Закарпатських курортах. Вони достатньо ефективні і цікаві та застосовуються до дуже багатьох показів. Тож оздоровлення в Карпатах також у певній мірі залежить від цього металу.

Та рухаємось далі ну і логічно припустити що при наявності такої кількості заліза хтось в якісь часи та пробував його видобувати для господарських потреб. І ось тут залізо підготувало третій туристичний фактор – пам’ятки техногенного походження. Принаймні про одну таку відомо достеменно: залишки плавильної печі в селі Майдан Дрогобицького району Львівської області. Взагалі про село Майдан варто розповісти окремо, але в даний момент нас цікавить саме плавильня металу, у якій перша плавка відбулася у 1814 році. Її призначення було виключно господарське: поряд була розміщена кузня у якій виготовляли цвяхи, згодом бляху і інше предмети господарства. Кажуть що свого часу тут у рік видобували до 8 тон литого заліза і це становило десяту частину усього видобутку заліза в східній Галичині.

Залишки подібних споруд можна знайти і в інших місцях Карпат. Скажімо руїни подібної плавильної печі є на території Вижницького національного природного парку на Буковині.

Карпати – а до моря і не так далеко

Знову ж що поєднує Карпати з морем чи можна припустити і з океаном? На думку вчених територія сучасних Карпат в прадавньому минулому була океанічним дном. Чи можете ви собі уявити здіймаючись над якусь із карпатських вершин що над вами могли пропливати акулу або ще страшніше мегалодони. Пригадую під час відвідин Ямельницьких скель ми натрапили на камінь з цікавою рябистою текстурою. Науковці вказують що саме така текстура формується під водою. Окрім цього якщо комусь і поталанить то зможе зустріти закам’янілих морських молюсків міцно запакованих у скелясті породи. Одним словом на присутність тут колись моря вказує дуже багато фактів.

Але який стосунок море має до корисних копалин. Ось тут найцікавіше. Давайте пригадаємо  історичну місію міста Дрогобича як центр солеваріння, далі на думку спадає Калуш та Стебник з копальнями калійних солей, далі курорт Моршин з своїми мінеральними водами. Що їх об’єднує? А їх об’єднує першоджерело. Справді усі ці багатства утворені завдяки стародавньому океану. Великий шар різномінеральних соляних покладів сьогодні є безсумнівним багатством Прикарпаття та Закарпаття. Зрештою запаси нафти та газу також за гіпотезою вчених є продуктом водоростей, а відтак походженням із моря.

Тож  що ж карпатське море може подарувати туристам? Як і залізо насамперед лікувальні фактори, які уже експлуатуються скажімо на курорті Солотвино. Знову ж велика кількість мінеральних вод з найрізноманітнішими солями, а відтак і показами щільно покривають усю територію карпатського регіону. Ну і звісно до послуг туристів пам’ятки техногенного походження.

Уже тривалий час витають ідеї перевтілити одну з соляних копальнь на Прикарпатті (шахти у м. Стебник) у туристично-оздоровчий комплекс. До кінцевої реалізації ще дуже далеко оскільки не вирішено багато бюрократичних, адміністративних, екологічних проблем. Та все ж у перспективі такі ідеї мають цілком логічні шанси на реалізацію.

Більш реалістичними є відновлення промислово-історичного об’єкту Дрогобицька солеварня, як одного з найстаріших підприємств Європи. Уже робляться реальні кроки тож невеликі екскурсії уже доступні до цього об’єкта. Ну а з уже реалістичних – є музей нафтового промислу що у місті Борислав.

Карпати золоті гори

І тут варто задуматися чи перекази про золото Олекси Довбуша вже й така легенда. Справді сліди давнього видобутку золота в Карпатах знаходять до сьогодні, і сягають вони ще часів Римської імперії. Кажуть карпатське золото є одне з найчистіших. Серед відомих золотоносних пластів Карпат є Вишківське, Рахівське, Берегівське. А Мужіївське родовище взагалі багата на різні види металів серед яких звісно і золото.

І тут здавалося б у недоступній сфері для туристів останні будуть мати певний позитивний результат. Як згадувалося раніше карпатське золото овіяне легендами і навіть можна сказати містикою. Тож стільки карпатських міфів і легенд немає жоден з мінералів та металів як золото. І за деякими з них може критися цілком правдиві дані. Тож для туристів-шукачів скарбів – Карпати справжня скарбниця таємниць, де скарбів вистачить ще не на одне століття.

Надра Карпат – невід’ємна складова туризму

Ось так заглиблюєшся в тему, і розумієш що гори Карпати це така собі ковдра, яка ховає під собою справжні багатства. І інколи не треба жалкувати що не потрапили у розкручені туристичні місця, оскільки дикі Карпати можуть подарувати значно цікавіші враження і відкриття які є не тільки поряд, але й під ногами.

У цій публікації ми торкнулися лишень найбільш знаних і топових корисних копалин, проте в Карпатах їх значно більше. Це сила велика кількість металів серед яких мідь, олово, свинець, це велетенський перелік мінералів відкриття яких триває й досі. З останніх повідомлень відкриття 2018 року що у якому йдеться про те що Мужіївське родовище поповнило загальний перелік карпатських мінералів на ще два нові: вюртцит та цинковольтаїт, які вперше було виявлено саме там.

Отож в загальному можемо сподіватися що надра Карпат готові нас дивувати все новими і новими відкриттями, які безпосередньо будуть впливати на туристичну привабливість карпатського регіону, адже хто не бажає стати першовідкривачем чи віднайти скарб.

Ярослав Баран